ВЛК-Експерт

Отосклероз і придатність до військової служби

Отосклероз Розклад хвороб називає лише в одній формі — вродженій, у статті 74 серед вроджених вад. Набутий отосклероз норма окремо не описує, тому його оцінюють за наслідком: перелік «Включено» статті 36 охоплює кондуктивну приглухуватість різного ґенезу, а категорію визначає виміряний середній поріг слуху.

За якою статтею оцінюється

ст. 36Кондуктивна, сенсоневральна і змішана приглухуватість різного ґенезу, сенсоневральна приглухуватість, вроджена глухота, ототоксична втрата слуху, дегенеративні і судинні хвороби вуха, ураження структур слухової системи«кондуктивна, сенсоневральна і змішана приглухуватість різного ґенезу»

Які коди МКХ-10 можуть відповідати стану

Ці коди Розклад хвороб відносить до названої статті. Код у документі показує, куди дивитись, — але не називає категорію.

H90H91Q16

Від чого залежить категорія

  1. 1чи отосклероз вроджений, чи набутий — від цього залежить стаття
  2. 2виміряний середньоарифметичний поріг слуху на чотирьох частотах
  3. 3чи ураження однобічне, чи двобічне
  4. 4чи є прогресування, підтверджене повторними аудіограмами

Пункти статті 36 і категорія за кожним

  1. а

    стійка глухота на обидва вуха (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 95 дБ); глухонімота; двобічне глибоке порушення слуху (вирахуване середньо-арифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 80-95 дБ); глухота на одне вухо та тяжка або глибока приглухуватість на друге; глибоке порушення слуху (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 80-95 дБ) на одне вухо та тяжка приглухуватість (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 65-80 дБ) на друге; прогресуюча приглухуватість (інструментально підтверджена) з вирахуваним середньо-арифметичним значенням порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії 65 дБ і більше; приглухуватість з ураженням центральних відділів слухового аналізатора, вираженими вестибулярними і системними проявами з боку серцево-судинної і центральної нервової систем (об’єктивно підтвердженими), з вирахуваним середньо-арифметичним значенням порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії 65 дБ і більше

  2. б

    двобічна тяжка приглухуватість (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 65-80 дБ)

  3. в

    середньо-тяжка двобічна приглухуватість (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 50-65 дБ); глухота або глибоке (вирахуване середньо-арифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 80 дБ) порушення слуху на одне вухо та приглухуватість середньо-тяжкого ступеня (вирахуване середньо-арифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 50-65 дБ) на друге; глухота або глибоке (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 80 дБ) порушення слуху на одне вухо та приглухуватість середнього ступеня (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 35-50 дБ) на друге; однобічна глухота вуха (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 95 дБ) при збереженні рівня порогів слуху по всій тональній шкалі до 15 дБ на інше вухо; однобічне глибоке порушення слуху (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 80-95 дБ) при збереженні рівня порогів слуху по всій тональній шкалі до 15 дБ на інше вухо; однобічні або двобічні прогресуючі (підтверджено інструментально) порушення слухової функції; тяжке порушення слуху на одне вухо (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 65-80 дБ) та приглухуватість середньо-тяжкого ступеня (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 50-65 дБ) на друге

Пункти статті 74 і категорія за кожним

  1. а

    зі значними порушеннями функцій

  2. б

    з помірними порушеннями функцій

  3. в

    з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій

Які показники мають значення

  • вроджений отосклероз названий у статті 74 — це стаття про вроджені вади розвитку
  • набутий отосклероз норма окремо не називає: він потрапляє під перелік «Включено» статті 36 як кондуктивна, сенсоневральна і змішана приглухуватість різного ґенезу
  • двобічна тяжка приглухуватість у межах 65-80 дБ — пункт «б» статті 36, придатність до служби у військових частинах забезпечення
  • середньо-тяжка двобічна приглухуватість у межах 50-65 дБ — пункт «в», придатність
  • стійка глухота на обидва вуха понад 95 дБ — пункт «а», непридатність до військової служби
  • однобічне ураження при збереженні рівня порогів слуху по всій тональній шкалі до 15 дБ на інше вухо залишається в пункті «в»

Які обстеження використовуються

  • аудіометрія у повному обсязі — саме вона переводить діагноз у пункт статті
  • камертональні проби, які розрізняють кондуктивне й сенсоневральне ураження
  • повторні дослідження не менше трьох разів на етапах обстеження та лікування

Чого не можна визначити за самою назвою діагнозу

Отосклероз — випадок, коли назва діагнозу майже нічого не дає комісії. У Розкладі хвороб вона зустрічається один раз, у статті 74, і лише щодо вродженої форми. Набутий отосклероз оцінюється не як діагноз, а як причина зниження слуху: працює стаття 36 і її межі в децибелах. Тому вирішує аудіограма, а не формулювання у виписці.

Пов'язані діагнози

Питання і відповіді

Часті питання: Отосклероз і ВЛК

Чи звільняє отосклероз від служби?

Залежить від слуху, а не від діагнозу. Норма називає отосклероз один раз — як вроджений, у статті 74. Набуту форму оцінюють за наслідком: середньоарифметичний поріг слуху в межах 65-80 дБ на обидва вуха дає пункт «б» статті 36, а понад 95 дБ — пункт «а», непридатність.

Чому отосклерозу майже немає в Розкладі?

Бо Розклад хвороб побудований навколо порушення функцій, а не навколо назв хвороб. Стаття 36 прямо охоплює кондуктивну, сенсоневральну і змішану приглухуватість різного ґенезу — тобто будь-яке зниження слуху незалежно від того, яка хвороба його спричинила, включно з отосклерозом.

Що робити, якщо слух знижений незначно?

Норма залишає такі випадки в придатності. Середньо-тяжка двобічна приглухуватість у межах 50-65 дБ належить до пункту «в» статті 36, а однобічне ураження при збереженні порогів до 15 дБ на друге вухо — теж до пункту «в». Категорію змінюють лише виміряні пороги, а не сам діагноз.

Перевірити свій задокументований діагноз

Ця сторінка пояснює, як влаштована норма. Щоб зіставити з нею саме ваші документи — формулювання діагнозу, показники, висновки лікарів — скористайтесь перевіркою.

Перейти до перевірки

Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008 (підстава z1281-26; z1109-08)

Чинна редакція Розкладу хвороб — 09.10.2026. Звірено з першоджерелом: 27.10.2026.