Шум у вухах і придатність до військової служби
Шум у вухах Розклад хвороб окремо не називає. Скарга сама собою категорії не змінює: оцінюють те, що можна виміряти. Якщо шум супроводжується зниженням слуху, працює стаття 36 з її аудіометричними межами; якщо запамороченням і вестибулярними розладами — стаття 35. Без виміряних порушень підстав для зміни категорії норма не дає.
За якою статтею оцінюється
Які коди МКХ-10 можуть відповідати стану
Ці коди Розклад хвороб відносить до названої статті. Код у документі показує, куди дивитись, — але не називає категорію.
Від чого залежить категорія
- чи є виміряне зниження слуху й на якому рівні порогів
- чи супроводжується шум вестибулярними розладами
- чи знайдено захворювання вуха, яке пояснює шум
- чи підтверджені порушення інструментально
Пункти статті 36 і категорія за кожним
| Пункт | Стан за Розкладом | Ймовірна категорія |
|---|---|---|
| а | стійка глухота на обидва вуха (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 95 дБ); глухонімота; двобічне глибоке порушення слуху (вирахуване середньо-арифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 80-95 дБ); глухота на одне вухо та тяжка або глибока приглухуватість на друге; глибоке порушення слуху (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 80-95 дБ) на одне вухо та тяжка приглухуватість (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 65-80 дБ) на друге; прогресуюча приглухуватість (інструментально підтверджена) з вирахуваним середньо-арифметичним значенням порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії 65 дБ і більше; приглухуватість з ураженням центральних відділів слухового аналізатора, вираженими вестибулярними і системними проявами з боку серцево-судинної і центральної нервової систем (об’єктивно підтвердженими), з вирахуваним середньо-арифметичним значенням порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії 65 дБ і більше | Непридатний |
| б | двобічна тяжка приглухуватість (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 65-80 дБ) | Частини забезпечення |
| в | середньо-тяжка двобічна приглухуватість (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 50-65 дБ); глухота або глибоке (вирахуване середньо-арифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 80 дБ) порушення слуху на одне вухо та приглухуватість середньо-тяжкого ступеня (вирахуване середньо-арифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 50-65 дБ) на друге; глухота або глибоке (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 80 дБ) порушення слуху на одне вухо та приглухуватість середнього ступеня (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 35-50 дБ) на друге; однобічна глухота вуха (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії складає понад 95 дБ) при збереженні рівня порогів слуху по всій тональній шкалі до 15 дБ на інше вухо; однобічне глибоке порушення слуху (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 80-95 дБ) при збереженні рівня порогів слуху по всій тональній шкалі до 15 дБ на інше вухо; однобічні або двобічні прогресуючі (підтверджено інструментально) порушення слухової функції; тяжке порушення слуху на одне вухо (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 65-80 дБ) та приглухуватість середньо-тяжкого ступеня (вирахуване середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц за даними порогової тональної аудіометрії знаходиться в межах 50-65 дБ) на друге | Придатний |
Які показники мають значення
- перелік «Включено» статті 36 охоплює ураження структур слухової системи, і саме сюди за кодами МКХ-10 належать стани, що супроводжуються шумом у вухах
- категорію за статтею 36 визначає середньоарифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5; 1; 2 та 4 кГц, а не наявність шуму
- середньо-тяжка двобічна приглухуватість у межах 50-65 дБ — пункт «в», придатність
- двобічна тяжка приглухуватість у межах 65-80 дБ — пункт «б»
- якщо шум супроводжується стійкими вестибулярно-вегетативними розладами, застосовується стаття 35 — вона охоплює хвороби внутрішнього вуха та порушення вестибулярної функції
- стійкі вестибулярно-вегетативні розлади тяжкого ступеня, хвороба або синдром Меньєра — пункт «а» статті 35, непридатність до військової служби
Які обстеження використовуються
- аудіометрія у повному обсязі — тональна порогова, мовна, камертональні проби, акуметрія
- дослідження вестибулярної функції, якщо є запаморочення
- об'єктивні методи обстеження слухового аналізатора у складних випадках: імпедансна аудіометрія, отоакустична емісія, слухові викликані потенціали
Чого не можна визначити за самою назвою діагнозу
Це та ситуація, коли норма мовчить про сам симптом. У Розкладі хвороб немає пункту про шум у вухах, тому комісія оцінює не скаргу, а знайдене за нею: виміряні пороги слуху або підтверджені вестибулярні розлади. Якщо обстеження не показує ні того, ні іншого, підстав для зміни категорії немає — і це не прогалина, а спосіб, у який побудований увесь Розклад хвороб.
Пов'язані діагнози
Часті питання: Шум у вухах і ВЛК
Чи звільняє шум у вухах від служби?
Сам собою ні. Розклад хвороб не має пункту про шум у вухах: норма оцінює виміряні порушення. Якщо обстеження показує зниження слуху, працює стаття 36 з її межами в децибелах; якщо стійкі вестибулярні розлади — стаття 35. Без цього скарга категорії не змінює.
За якою статтею оцінюють шум у вухах?
Залежно від того, що стоїть за ним. За кодами МКХ-10 такі стани належать до діапазону статті 36, яка охоплює ураження структур слухової системи. Але якщо шум супроводжується запамороченням і вестибулярними розладами, застосовується стаття 35 про хвороби внутрішнього вуха.
Які обстеження потрібні при шумі у вухах?
Норма вимагає аудіометрії у повному обсязі: тональна порогова аудіометрія, мовна аудіометрія, камертональні проби, акуметрія. У складних для діагностики випадках додаються об'єктивні методи — імпедансна аудіометрія, отоакустична емісія, слухові викликані потенціали. За потреби досліджують вестибулярну функцію.
Перевірити свій задокументований діагноз
Ця сторінка пояснює, як влаштована норма. Щоб зіставити з нею саме ваші документи — формулювання діагнозу, показники, висновки лікарів — скористайтесь перевіркою.
Перейти до перевіркиДжерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008 (підстава z1167-25; z1109-08)
Чинна редакція Розкладу хвороб — 22.08.2025. Звірено з першоджерелом: 12.09.2026.